Витяг з тверджень архиєпископа Вігано в інтерв’ю з Т. Маршаллом від 8 серпня /2 частина/

Дивіться це відео також на: https://vkpatriarhat.org/interv-iu-z-vihano-2/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

Архиєпископ Вігано характеризує нинішню діяльність деяких братств, наприклад Інституту Христа Царя:
«У випадку Інституту Христа Царя та Верховного Архиєрея обрядове та церемоніальне питання, здається, переважає над доктринальним. І не випадково, що серед загального розкладу каноніки з Грічільяно, здається, звільнені від опозиції та остракізму: вони не представляють проблеми, бо анітрохи не ставлять під сумнів новий курс і більше того, у своїх Конституціях широко цитують Соборні документи. Інші інститути також виживають».
Архиєпископ Вігано також характеризує нинішнє Братство св. Пія X:
«Братство святого Пія X, після п’ятдесяти років діяльності, виявляє ознаки втоми. Іноді здається, що його мовчання на жахіття з дому св. Марти мотивовано тихою згодою не воювати, напевно, в надії на можливість стати колектором консерватизму та частково католицького традиціоналізму, коли Бергольйо усуне „конкуренцію” колишніх інститутів Ecclesia Dei. Побоююся, що ця надія зрештою закінчиться ратифікацією схизми, яка де-факто вже існує в Церкві».
Архиєпископ Вігано дає прогноз, що найімовірніше очікує правовірних католиків, які називають явного єретика єретиком:
«Змусять католиків залишити офіційну Церкву, ніби вони, а не Римська ієрархія, перебувають у стані схизми. Як тільки буде усунено голос критики, Бергольйо матиме „власну” єретичну церкву, з якої прогнано священників і вірних, які не погоджуються з перманентною революцією».
Архиєпископ Вігано також бере під увагу дезорієнтацію звичайних віруючих, які не зазирають в закулісся церкви:
«Що стосується віруючих, то вважаю, що необхідно зрозуміти ситуацію великої дезорієнтації та анархії, яка панує в Церкві».
Архиєпископ Вігано, як колишній нунцій у Сполучених Штатах, так оцінює американський єпископат:
«Американський єпископат є плодом поганого управління Ватикану вже протягом десятиліть: корупція і дуже гомосексуальне лобі (сформоване в основному під прикриттям МакКарріка) цілком прихильні до нового берголіанського курсу, що перебуває у скандальному підпорядкуванні радикальних лівих, які руйнують Сполучені Штати. До цих корумпованих осіб можна зарахувати кардиналів Спеллмана, Бернардина, Дірдена, МакКарріка та їх послідовників, а також, звичайно, єзуїтів, які відіграли вирішальну роль у моральному розпаді католицизму».
Архиєпископ також згадує здорову частину єпископів у США, яку він намагався підтримати:
«„Здорова” частина єпископів, яку я, як нунцій, намагався всіляко підтримувати та захищати, знаходиться в меншості; вона є консервативна, але за налаштуванням – соборова».
Архиєпископ Вігано розповідає, як у майбутньому можна буде розпізнати справжнього папу:
«Якщо Провидіння зволить дати Церкві правдивого папу, то його можна буде розпізнати по тому, що він оголосить Собор недійсним і засудить усе зло, яке він спричинив».
Архиєпископ Вігано порівнює екскомунікованого папу Гонорія та його провину в єресі з сучасним явним єретиком Бергольйо:
«Засудження помилок необхідне для того, щоб відновити порушений порядок, установлений Богом, тобто найвищою Істиною. Папа Лев ІІ відлучив Гонорія від Церкви не тому, що він був єретиком, а тому, що „безбожною зрадою він намагався підірвати чистоту віри”; він чітко не засудив єресь монотелітства, згідно з якою у Христі не було дві волі… Підривна діяльність Бергольйо є набагато серйознішою, подібно, як набагато серйознішими є єресі, з якими ІІ Ватиканський Собор не тільки не боровся, але радше став їх пасторальним носієм в колосальному обмані, здійсненому проти тіла Церкви».
Архиєпископ Вігано вказує, що принесе революція в Церкві, яку таємно розпочав Собор і явно завершує лжепапа Бергольйо:
«Метою Соборної революції, непримиренним виконавцем якої є Бергольйо, є розчинення Римського католицизму у фальшивій релігії без догматів (що є інспірацією масонів), а це має бути досягнуто через парламентаризацію Церкви за зразком цивільних інституцій. Це вимагає применшення ролі папства та заникнення апостольської спадкоємності разом із радикальним спотворенням священничого служіння».
Архиєпископ Вігано ще глибоко не розглядає питання соборових і постсоборових пап, але застерігає від того, що вони створили:
«…навіть якщо на даний момент доцільно призупинити остаточний суд соборових пап, все ж необхідно поставити все те, що вони зробили, так би мовити „в дужки”, зокрема Катехизм і доктринальне вчення, реформу Літургії і Таїнств, а також чин уділення священничих свячень».
Архиєпископ Вігано висловлюється щодо питання дійсності свячень єпископів і священників, а отже й дійсності Літургії і Таїнств у період після II Ватиканського Собору. На закінчення він наголошує на необхідності відновлення цілісності скарбу віри:
«Те, що я можу сказати стосовно тез седевакантизму чи седеприваціонізму, то вони мають елементи, які можна теоретично поділяти. Але неможливо повірити, щоб Господь дозволив Його Церкві понад шістдесят років залишатися затьмареною та позбавленою звичайних засобів благодаті, тобто Святих Таїнств, з недійсно висвяченими єпископами та священниками, а отже, з недійсними Літургіями і Таїнствами. Mysterium iniquitatis [таїнство беззаконня] не може означати применшення допомоги, яку Христос обіцяв Церкві: „Я з вами по всі дні аж до кінця віку” (Мт. 28,20). З нашого боку, однак, необхідно відновити цілісність скарбу віри – depositum fidei...».

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

9.09.2024