Бригантина - судно типу "ракета" у Луцькому парку

Той, хто привіз «Бригантину» до Луцька, жодного разу на ній і не був. Ні тоді, коли на пасажирському судні в центральному парку діяло дитяче кафе, ні тоді, коли його перетворили у "генделик" для бажаючих «освіжитися» пивком…
- Я й сам не знаю, чого там не був. Часу не мав, - ховає у вусах щедру посмішку останній капітан останнього луцького судна Володимир Будчик. – Треба бути сходити на День Незалежності… Є там ще щось?
Поки – є. У його домашньому фотоальбомі - відповідь на питання: а звідки ж узялася у луцькому парку та сама «Бригантина»…
ДО 1984-го «БРИГАНТИНА» БУЛА … «МИКОЛОЮ КУЛІШЕМ»
На ту пору лучанин Володимир Будчик був капітаном луцького судна «Яструб». Точніше «Ястреб»… Російською. Це, мабуть, все, що було у тому судні російського, бо «душа» у нього – на сто відсотків волинська. Так-от капітану поставили завдання: транспортувати до Луцька з Рафалівки пасажирське судно.
- Сказали, що буксир дотягне до Рафалівки. Там міст такий дерев’яний стояв. Ми її там трохи притопили і потягнули. Десь у мене є цей момент на фото. Зараз… - Володимир Будчик давно вже не брав штурвалу до рук, та й його корабель «наказав довго жити». Але чоловік досі працює на території колишнього луцького порту на вулиці Шевченка: ремонтує автівки.
Як виявилося, «Бригантина» у Луцьку з’явилася не просто так. Це був подарунок працівників Херсонського суднобудівельного заводу. Невідомо, щоправда, у кого і взамін за що виникла ідея про такі «дарунки». Очевидно, йшлося про підготовку обласного центру до 900-ліття міста, яке гучно відзначали у 1985-му. Свого часу тодішній голова Луцького міськвиконкому Костянтин Литвиненко розповідав, як ретельно готувалися до ювілею.
Мало того, таких кораблів було два. Один із них, херсонський, опинився в Луцькому парку, інший, нібито київський, - у Нововолинську.
Капітан судна «Ястреб» Володимир Будчик – чи не єдиний, який легко може розвінчати міф про те, що «Бригантина» колись ходила Стиром.
- Дніпром – так, а Стиром – то хіба на буксирі, - запевняє чоловік.
Судно, яке нині можна побачити у луцькому парку, - це так звана «Ракета». Саме так називалася серія радянських пасажирських річкових суден на підводних крилах. Якщо вірити «Вікіпедії», випускали «Ракети» з 1957-го до 1970-го. Усього подібних – до чотирьох сотень. Родом «Ракета» з Криму, серійний випуск таких суден налагодили на Феодосійському суднобудівному завод «Море».
Традиційно в Україні «Ракети» експлуатували на Дніпрі та Південному Бузі. А у 80-му їх почали замінювати більш потужними пасажирськими теплоходами… Долі багатьох «Ракет» були такими, як луцької та нововолинської: стати пам’ятником річкового судноплавства десь на окраїнах Радянського Союзу. І дожити до того часу в Україні, коли про річкове судноплавство у багатьох містах можна буде говорити тільки в минулому…
Зрештою, стараннями Володимира Будчика та його екіпажу судно «Микола Куліш» дотягнули буксиром до самісінького парку. Звідти його з допомогою крану підняли і поставили на канаві поблизу центральної алеї парку.
Уже навряд чи дізнаєшся, хто і як «перехрестив» судно на «Бригантину». Але назва легко «пішла в народ» і прижилася на віки.
У багатьох лучан «Бригантина» збереглася на старих світлинах. Вкінці 80-х - напочатку 90-х кожен другий, хто відвідував луцький парк, поспішав сфотографуватися на місточку із білим судном за плечима.
Особливо любили «Бригантину» діти, бо тут продавали морозиво. Як зізнаються лучани, що пам’ятають ті роки, тоді морозиво у різних торгових точках луцького парку продавали однакове. Та здавалося, що саме тут – воно особливе.
У когось судно в оточенні ряски асоціюється зі спогадами про дитинство і найсолодше морозиво у світі. Хтось бачить у «Бригантині» ніщо інше, як купу брухту. Хтось би зробив тут музей судноплавства… Але, схоже, тому, хто нині господарює на «Бригантині» не до музеїв.
Десь у 90-х судно передали у власність приватному підприємцеві Дмитру Москвичу, депутату Луцької міської ради одного з попередніх скликань. Саме з його «легкої» руки колишнє кафе стало фактично «генделиком». В такому статусі доживає віку поміж ряскою.