Кардинали, а як щодо конклаву після смерті псевдопапи Франциска?

Дивіться це відео також на: https://vkpatriarhat.org/iak-shchodo-konklavu/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

Шановні кардинали!
Головне, щоб ви усвідомили той факт, що ваше призначення недійсним папою неправосильне. Так званою декларацією «Fiducia supplicans» ви дозволили перевести себе в антицеркву Бергольйо з її синодальним ЛГБТК-шляхом. Вона не має нічого спільного з католицьким вченням чи Католицькою Церквою.
Бергольйо неодноразово виключив себе з Католицької Церкви через публічні єресі, і оскільки вже не є її членом, не може бути її главою. Так у згоді з усією католицькою традицією проголошує святий кардинал Беллармін. Відповідно до вчення Святого Письма (Гал. 1, 8-9), святих отців, вчителів Церкви та догматичної булли Павла IV (1559), все, що робить єретичний псевдопапа, є недійсним і нечинним. З цього випливає, що і ваше призначення на кардиналів недійсним папою також є недійсним.
Меншість кардиналів, які не були призначені псевдопапою Бергольйо, теоретично мали б мати право обрати правосильного папу. Але вони втратили це право, прийнявши «Fiducia supplicans». Цим накликали на себе екскомуніку latae sententiae і водночас Божу анатему згідно з Гал. 1, 8-9. Ті з законно призначених кардиналів, які публічно письмово чи усно відречуться від єретичної «Fiducia supplicans», знімуть з себе цю кару і зможуть відновити інститут папства, прийнявши правовірного кандидата, навіть якщо за даних умов самі не можуть бути обрані. Це відноситься, наприклад, до кардинала Мюллера чи кардинала Берка.
У даній ситуації для відновлення папства на папському престолі має бути Божий муж з чітко визначеним католицьким вченням, здатний на радикальні кроки. Його обов’язком буде створення умов та започаткування внутрішнього та зовнішнього відродження Церкви. Такою особистістю є архиєпископ Карло Марія Вігано, якого Бергольйо парадоксально і недійсно екскомунікував.
Церква побудована на апостолах і пророках (Еф. 2,20). Візантійський Католицький Патріархат – це голос волаючого в пустелі. Він не проголошує нове вчення, а зберігає і захищає правди віри та моралі, засновані на Святому Письмі і Традиції. Патріархат з його єпископською колегією з декількох єпископів, які живуть як монахи в монастирях, є гарантом католицького вчення. Ця колегія єпископів не є офіційною церковною установою, а пророчим служінням (пор. Еф. 2,20) і змагається за справжню обнову Церкви, як Духа, так і вчення. Обов’язок Патріархату – від імені правовірних віруючих підняти свій голос за вищеназваного кандидата.
Декілька поглядів в історію стосовно виборів єпископа Риму
Папа Понтіан (230-235) за імператора Максиміна Фракійського був засланий на Сардинію. 28 вересня 235 року він зрікся престолу, відкривши таким чином шлях своєму наступнику. Це перша перевірена дата в історії папства. Після абдикації Понтіана 21 листопада 235 року папою було обрано Антера. Однак він помер 3 січня 236 року, тобто через 43 дні. Після нього папою був обраний Фабіан. Він вступив на престол 10 січня 236 року і помер 20 січня 250 року. Євсевій Кесарійський (†339) так описує легендарне обрання цього папи: «Раптом голуб спустився з неба і сів на голову Фабіана. На це всі люди з захопленням і одноголосно вигукнули, ніби Дух Божий увійшов у них: “Аксіос – він гідний!”. Тоді народ, не вагаючись, підніс його і поставив на єпископський престол у Римі».
Історія свідчить про папу Корнелія (251-253): Коли закінчилося переслідування Деція, більшість вірних, після тривалого періоду, коли престол був вакантним з 20 січня 250 року до березня 251 року, обрали новим єпископом Риму Корнелія. Про спосіб обрання повідомляє Кипріян у своєму листі до Антоніана: «Корнелій був возведений у сан єпископа за Божим провидінням..., за свідченням майже всіх клириків, за голосуванням присутніх у той час людей і за згодою правовірних єпископів та досвідчених мужів». Як видно з цього листа, тоді вся римська громада брала участь у виборах єпископа Риму.
Зараз настала надзвичайна ситуація. Якщо Дух Божий в історії втручався у вибори і через Божий народ чи надзвичайні знаки, тим більше Він втручається через пророче служіння. Бергольйо, насамперед через свій синодальний шлях зі содомським антиєвангелієм «Fiducia supplicans», фактично скасував інститут папства. Новий папа буде зобов’язаний скасувати єретичну «Fiducia supplicans», усі документи, видані Бергольйо, а також усі призначення. Він матиме право залишити на церковних посадах лише тих осіб, які щиро покаються і відділяться від синодального ЛГБТК-шляху, розпочатого Бергольйо.
Крім того, новий папа повинен чітко вказати, що коренем сучасного відступництва є II Ватиканський Собор. Він просунув синкретизм, єресі модернізму та аджорнаменто з духом світу. Літера і дух II Ватиканського Собору не узгоджуються з попередніми Соборами. Тому він має бути скасований як єретичний.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

10.03.2025