Конклав і майбутнє Церкви

Дивіться це відео також на: https://vkpatriarhat.org/majbutnie-tserkvy/
Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG
Який реальний стан теперішньої Церкви після смерті недійсного папи Франциска Бергольйо?
Теперішня Католицька Церква, яка стоїть перед конклавом, вже не є Церквою Христа, оскільки відкинула вчення Христа і прийняла содомське антиєвангеліє. За це антиєвангеліє падає Боже прокляття згідно з Гал 1,8-9: «Хто б проповідував інше євангеліє, навіть якби це був ангел з неба, хай буде проклятий – анатема».

Якого духа має постберголіанська псевдоцерква?
Постберголіанська псевдоцерква має духа антихриста. Вона перебуває в синодальному ЛГБТК-бунті проти Бога. Найвищі церковні посади узурпувала гомо-мережа. Ця псевдоцерква не веде душі до спасіння, а до вічного засудження.

Що стало вирішальним моментом в процесі трансформації Церкви?
Вирішальним моментом трансформації Католицької Церкви стало видання т.зв. догматичної декларації «Fiducia supplicans»18 грудня 2023 року.

Як можливо, що цей бунт проти Бога схвалили єпископські конференції Америки та Європи?
Окремі єпископські конференції окуповані зрадливими чи боягузливими прелатами, а це як в Америці, так і в Європі. Тому вони прийняли це духовне самогубство і накликали прокляття на свої дієцезії та власні народи.

Яке тепер рішення?
Щоб відвернути прокляття «Fiducia supplicans», пропагатори цієї псевдодекларації мусять відійти з уряду. Інші єпископи зобов’язані публічно каятися за своє мовчання, яким вони брали участь у цій зраді Христа та Церкви.

Чи окрім «Fiducia supplicans» Бергольйо видав ще інший самогубний документ?
Подібних документів є більше. Але безпосередньо перед «Fiducia supplicans» вийшло motu proprio «Ad Theologiam promovendam» від 1 листопада 2023 року. У ньому Бергольйо навіть встановив принцип зміни парадигм. На закінчення проголосив: «Наказую, щоб все, що я постановив, … мало стабільну і тривалу цінність, незважаючи на все, що цьому б суперечило».
Цим Бергольйо відкинув найвищий авторитет Святого Письма і Традиції.

Конклав 2025
Навіть якщо папа був би обраний з правовірних кардиналів, цим берголіанським конклавом він не був би обраний дійсно. Крім того, навіть з найвищого уряду він не був би здатний протистояти гомо-мережі. Не виступив би проти усієї апостатичної системи та духа антихриста. Він лише б підтвердив статус «кво» бунту проти Бога, запровадженого Бергольйо.

Яке є сьогодні рятівне рішення?
У надзвичайних умовах існує лише надзвичайне рішення. Сьогодні було заперечено суть Декалогу та Символу віри і в Церкві був інтронізований дух світу замість Святого Духа. При пошуку виходу не можна блокувати порятунок церковними декретами. Сьогодні суттєвою річчю є виведення Церкви з апостазії, глибокі корені якої сягають ще до II Ватиканського Собору.

Приклади з історії Церкви щодо папських виборів
Після смерті Клемента IV (1268) настав найдовший період седевакантизму в історії папства. Лише 1 вересня 1271 р. кардинали погодилися обрати Теобальда Вісконті, який не був ні священиком, ні кардиналом. За його відсутності, коли він здійснював паломництво до Святої Землі, його обрали папою. Однак з прощі він повернувся аж 1272 року і лише тоді зайняв уряд. Григорій X був морально чистою і глибоко релігійною особистістю. Коротше кажучи, був одним з найздібніших мужів на папському престолі.
1276 року кардинали обрали Адріана V, який був папою лише 38 днів. Однак Адріан V не встиг прийняти ані священничих, ані єпископських свячень.

Яке повчання випливає з історії?
Сьогодні вже ніхто не може стверджувати, що папою не може бути архиєпископ Карло Марія Вігано, оскільки він не є кардиналом. Він є високо моральною особистістю, яка гарантує надію, що настане відродження Католицької Церкви, як у голові, так і в її членах.

Архиєпископ Вігано вже раніше перетнув межу 80 років життя. Чи є сенс вибирати його в такому віці на папський престол?
Так, є сенс, щоб саме Карло Марія Вігано і в цьому поважному віці зайняв папський престол. Знову ж таки, церковна історія доводить, що часто саме такий вибір був для Церкви великим благословенням. Навіть якщо б він був на папському престолі менше року, то і це є виходом у даній ситуації. Свідчення його життя та вірності Христу є доказом того, що він гідний бути намісником Христа на землі.

Що характеризує архиєпископа Вігано?
Архиєпископ Вігано залишився вірним правді та моральним принципам. Він задля Ісуса Христа зазнав духовного мучеництва, яким була незаконна екскомуніка, недійсно видана Бергольйо. Але він також був готовий зазнати кривавого мучеництва, коли виступив проти духа антихриста і всієї його системи, при чому не лише в Церкві. Вже сім років, з 2018 року, він буквально перебуває на хресті з Христом за вірність Йому та Його Євангелію.

Але чи взагалі можливо, щоб архиєпископа Карла Марію Вігано обрали берголіанські кардинали?
По-людськи цілком зрозуміло, що берголіанські кардинали ні в якому разі його обирати не будуть. Тому в цій надзвичайній ситуації він повинен бути призначений на папській престол, а потім прийнятий правовірною Церквою. А це вже справа Божа.